Уряд Росії продовжує скорочувати фінансування наукових досліджень за рахунок держбюджету, травмованого обвалом цін на нафту і схлопування сировинної моделі економіки.
У 2016 році на громадянську науку з бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів було виділено 402,7 млрд рублів – на 8,5% менше, ніж роком раніше.
У номінальному вираженні фінансування науки відкотилося на 2012 рік, а якщо врахувати інфляцію, то виділена сума стала мінімальною за 6 років. Такі дані наводить у середу Інститут статистичних досліджень та економіки знань ВШЕ.
Майже дві третини фінансування (251 млрд рублів) пішло на прикладні дослідження в галузі національної економіки” – доповіді і проекти про те, як стимулювати в’яне економічне зростання.
Витрати на медичні дослідження були менше в 14 разів – 18,5 млрд рублів, або 4,6% від загальної суми.
Витрати на фундаментальну науку скоротилися на 11%, до 104,9 млрд рублів. В реальному вираженні (з урахуванням інфляції ця сума стала рекордно низькою з 2005 року, випливає з даних ВШЕ.
У найближчі три роки в рамках плану “життя за коштами”, анонсованого прем’єром Дмитром Медведєвим у вересні минулого року, скорочення витрат на науку прискориться.
У 2017 році вони будуть урізані ще на 20%, до 336,2 млрд рублів, а до 2019 року – на 26%, до 319 млрд рублів.
“Голодний пайок”, на який держава посадило наукові інститути та установи, уже вилився в масові скорочення. З 2014 року, за даними Росстату, в Росії були звільнені 27 тисяч наукових працівників, а їх чисельність скоротилася на 25%, до 80,2 тисячі осіб.
“Фундаментальна наука у всіх країнах, навіть найбільш розвинених, – це зона фінансової відповідальності держави. І якщо, як зараз в Росії, частка ВВП країни, яка спрямовується на проведення фундаментальних досліджень, у півтора-два рази нижче, ніж в Угорщині, Греції, Польщі та Португалії, не кажучи про більш розвинених країнах, то говорити про якісь лідируючі позиції – означає свідомо пускати пил в очі”, – нарікає фізик ФІАН, члени ЦР Профспілки працівників РАН Євген Онищенко.
За його словами, найближчим часом науковим організаціям може загрожувати нова хвиля скорочень: керівництву інститутів необхідно виконати указ президента, який вимагає, щоб середня зарплата в науковій сфері була не нижче 200% середньої по регіону.
“Якщо від інститутів будуть жорстко вимагати підвищення зарплат наукових співробітників, скорочення, особливо в московських і пітерських інститутах, неминучі”, – вважає Онищенко.