НАТО уникає прямого військового конфлікту з росією. Але існують три сценарії «втручання»

Минулого тижня міністри НАТО зустрілися у Брюсселі, щоб обговорити, як і скільки військової техніки їм потрібно поставити Україні. Завдання НАТО з початку війни полягало в тому, щоб надати Україні достатню військову підтримку для захисту країни, але при цьому не втягнутися в конфлікт і не опинитися у стані війни з росією. Про це пише ВВС.

У ЗСУ кажуть, що для того, щоб відбити широкомасштабний наступ росії на Донбас, українській армії терміново необхідно поповнити запаси протитанкових і зенітних ракет Javelin, Stinger і Starstreak – українці з чималим успіхом вже застосовували їх з початку конфлікту. Постачання йде, але Україна потребує більшого.

Україні потрібні танки, бойові літаки, безпілотники та передові системи протиповітряної оборони, аби протистояти російським ударам з повітря, що неухильно виснажує стратегічні запаси палива та інших предметів першої необхідності.

Що стримує країни НАТО? І чи можлива ескалація?

Є небезпека, що росія вдасться до використання тактичної ядерної зброї або що конфлікт перекинеться за межі України в ширшу європейську площину. На Заході це добре розуміють і ставки тут небезпечно високі.

Україна вже отримала військову допомогу від більш ніж 30 країн, зокрема 1 млрд євро від ЄС та 1,7 млрд доларів від США;
Постачання поки що обмежуються зброєю, включаючи протитанкові та зенітно-ракетні комплекси, боєприпасами та захисним обладнанням.

Члени НАТО побоюються, що постачання важкої наступальної техніки – танків та винищувачів – може призвести до прямого військового конфлікту з росією. Але це не завадило чехам передати Україні радянські танки Т-72.

Путін на початку війни нагадав світові, що росія є ядерною державою і що він переводить її засоби стратегічного ядерного стримування на більш високий ступінь готовності. США не наслідували приклад Росії, оскільки не виявили переміщення російських ядерних боєголовок з бункерів, де вони зберігаються. Але свою думку до західних країн путін доніс. По суті, він сказав: “росія має величезний ядерний арсенал, так що не думайте, що можете нам загрожувати”.

Російська військова доктрина припускає застосування тактичних ядерних боєголовок малої потужності на початкових стадіях військових операцій. Спеціалісти НАТО зі стратегічного планування стурбовані тим, що як тільки ядерне табу буде порушено, навіть якщо збитки будуть локалізовані і порівняно невеликі, ризик ескалації аж до катастрофічного обміну ядерними ударами між росією та Заходом неминуче зросте.

Проте кожен новий злочин, скоєний російськими солдатами, зміцнює рішучість НАТО. Чехія стала першою країною НАТО, яка відправила Україні танки, хай і свідомо застарілі Т-72 радянських часів. Словаччина відправляє свої зенітно-ракетні комплекси С-300, а також інші – радянського виробництва. На початку війни такі кроки здавалися неймовірно ризикованими.

Член британського парламенту Тобіас Еллвуд, який очолює парламентський комітет із оборони – один із тих, хто вважає, що путін блефує, коли говорить про ядерну зброю. На його думку, НАТО слід робити більш рішучі кроки.

“Ми виявляли надмірну обережність щодо систем озброєнь, які були готові надати, – каже він. – Нам потрібен рішучіший підхід. Ми даємо українцям достатньо, щоб вижити, але не перемогти. Цю ситуацію треба змінити”.

Як саме російсько-українська війна може перерости у ширший загальноєвропейський конфлікт, до якого втягнеться НАТО?
Є кілька потенційних сценаріїв, які, поза сумнівом, займають уми західних міністерств оборони.

Три сценарії

Перший. Протикорабельна ракета НАТО, випущена українськими військами в Одесі, вражає та топить російський військовий корабель біля берегів Чорного моря, при цьому гине близько 100 моряків та десятки морських піхотинців. Число загиблих досить велике, і Путін змушений у тій чи іншій формі відреагувати.

Другий. Росія завдає ракетного удару по колоні постачання військової техніки, що прямує з країни НАТО в Україну, наприклад з Польщі або Словаччини. Якщо на натовській стороні кордону будуть втрати, це потенційно може призвести до спрацювання статті 5 Статуту НАТО, внаслідок чого весь альянс стане на захист країни, яка зазнала нападу.

Третій. У розпал запеклих боїв на Донбасі відбувається вибух на промисловому об’єкті з викидом отруйних газів. Таке вже траплялося під час цієї війни, але про смертельні випадки не повідомлялося. Якщо кількість жертв буде такою ж великою, як у Гуті, де отруйні речовини застосувала Сирія, і якщо буде встановлено, що російська армія зробила це навмисне, НАТО буде змушене відреагувати.

Цілком можливо, що жоден із цих сценаріїв не здійсниться.

Але незважаючи на те, що західні країни демонстрували рідкісний рівень єдності у відповідь на вторгнення росії, існують припущення, що вони просто ситуативно реагують на події і не мають чіткої стратегії на майбутнє.

 

 

Свої побажання та побоювання, свої найщиріші вітання та обурення Ви можете надсилати безпосередньо до Столиці Світу на [email protected]. Ми раді допомогти всім, хто радий допомогти нам. Щира подяка, пані та панове!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *