700 тисяч українців депортовано в росію: люди розповідають про фільтраційні табори

18 березня журналіст Дмитро Гордон опублікував відеозвернення до українців, які перебувають на окупованих або заблокованих російськими військами територіях. Він заявив, що є «два види гуманітарних коридорів» — організовані Україною та організовані Росією, і закликав не користуватися другими.

«За нашою інформацією, українці, які виходять гуманітарними коридорами, організованими владою росії, проходять, більшість із них через важкі випробування. І опиняються в так званих фільтраційних таборах, які створені точнісінько як знамениті табори НКВС за радянських часів. У нас є багато інформації про те, що жителі Маріуполя, зокрема, виходячи гуманітарними коридорами, організованими владою росії, опинилися в цих фільтраційних таборах у великій кількості, де їх катують, над ними знущаються і подальша їх доля покрита мороком», — сказав Гордон. 

Тема евакуації людей з районів, де йдуть бойові дії, була однією з ключових у березні: практично щодня повідомлялося про відкриття та зрив гуманітарних коридорів. При цьому представники росії вважали важливим наголосити, що Україна не погоджує гуманітарні коридори, що ведуть на територію рф.

Влада України неодноразово повідомляла про насильницьке вивезення українців — у тому числі неповнолітніх — до росії, та про фільтраційні табори, де, як стверджується, намагаються вирахувати людей із проукраїнськими переконаннями, військових, ветеранів АТО тощо.

За словами віце-прем’єрки Ірини Верещук, людей «там фільтрують, як у нацистській Німеччині, їх сортують на благонадійних та неблагонадійних, у них забирають документи, їх перевіряють на наявність татуювань», «і якщо, не дай боже, у людини є щось у вигляді тризуба або нашого герба, людина пропадає, і її вже не можуть знайти». У Маріупольській міськраді заявляли, що у фільтраційних таборах можуть намагатися відсіяти свідків російських військових злочинів, аби потім знищити.

Військова розвідка України зазначала, що з фільтраційних таборів українських громадян відправляють, зокрема, в «північні області» росії, наприклад, на Сахалін.

«Українцям пропонують офіційне працевлаштування через центри зайнятості. Ті, хто погоджується, отримують документи, що забороняють виїзд з російських регіонів протягом двох років», — стверджують розвідники.

Про які документи, що обмежують виїзд із регіону протягом двох років, може йтися, неясно. Проте те, що українців розподіляють по всій росії, не є секретом — ще 12 березня уряд рф ухвалив постанову про розподіл майже 100 тисяч людей по всіх федеральних округах.

Наразі, згідно з підтвердженими даними, у росії перебуває понад 700 тисяч українців, які ще зовсім недавно жили на теренах, України. Майже щодня росія повідомляє про “евакуацію” ще 10-20 тисяч людей. Згідно з офіційними російськими даними від 11 квітня, у «пунктах тимчасового розміщення» знаходяться близько 31 тисячі осіб. Інші – близько 700 тисяч осіб, як стверджує джерело ТАСС у силових структурах, «розмістилися у родичів та знайомих».

У публікації ТАСС сказано, що 141 тисяча з 700 це “евакуйовані діти”. У березні путін заявив про необхідність змінити законодавство так, щоб росіяни могли усиновлювати сиріт з Донбасу, які не мають російського громадянства. Український омбудсмен Людмила Денісова заявила, що «Київ не має відомостей про те, що діти, яких планують усиновити в рф, мають статус сиріт або позбавлених батьківського піклування», і звинуватила росію у викраденні українських дітей.

Опубліковані у ЗМІ свідчення людей, які пройшли через «евакуацію» з України до росії, підтверджують як примусовість цього процесу, так і існування «фільтрації». Розповіді біженців, вивезених до росії з Маріуполя та околиць, опублікували, зокрема, CNN та видання «Сьогодні».

Деякі з них розповіли, як у місця, де вони ховалися від обстрілів та бомбардувань, приходили російські військові та наказували евакуюватися; інші були змушені вирушити на російський блокпост через фізичну неможливість потрапити убік, звідки можна було евакуюватися до України. Хтось зіткнувся із психологічним тиском з боку російських сил: їм заявляли, що «Україні на вас начхати» і «вас ніхто звідси не евакуює». Британський сайт inews стверджує, що біженцям із Маруїполя дають підписати документи, в яких стверджується, що місто обстрілюють українські військові (а не російські), після чого їм повідомляють, що тепер вони не можуть повернутися на батьківщину через загрозу переслідування – справжність цих документів журналісти підтвердили.

Біженців перевозили до того чи іншого пункту на території, підконтрольній сепаратистам, де вони мали здати відбитки пальців та долонь, сфотографуватися, пройти огляд на предмет підозрілих татуювань, віддати свій телефон для огляду та для скачування контактів, та пройти через допит. 24-річна Ганна розповіла, що її запитували про політику, ставлення до ДНР та росії, про наявність родичів в армії чи полку «Азов». 

Співрозмовник «Сьогодні» Артем, який втратив під час обстрілу Маріуполя брата, розповів, що він та його родина стояли в черзі на фільтрацію чотири дні. Умови в селищі Старобешове, де це відбувалося, він оцінює як «так собі» — сон на підлозі в актовому залі, їжа — «дошираки, печиво, чай».

21-річний Дмитро розповів, що після прибуття в Таганрог йому видали сім-карту, їжу та туалетне приладдя. Потім він разом з іншими біженцями дістався центру розміщення в санаторії «Сахареж» в Ярославській області. За його словами, прибулих з України реєструють для отримання притулку; їм видають російські банківські картки, пропонують роботу і знову допитують. 

Дмитро, за словами журналістів, отримав банківську картку, щоб його російські родичі змогли перевести йому рублі. Після цього він купив квиток на поїзд до Москви. Звідти він через Санкт-Петербург доїхав до Івангорода на кордоні з Естонією і перетнув кордон, не маючи при собі паспорта. Принаймні ще одна співрозмовниця CNN також поїхала до Естонії, а Артем із публікації «Сьогодні» зміг виїхати до Фінляндії.

Свої побажання та побоювання, свої найщиріші вітання та обурення Ви можете надсилати безпосередньо до Столиці Світу на [email protected]. Ми раді допомогти всім, хто радий допомогти нам. Щира подяка, пані та панове!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *