Чого очікувати від переговорів України та росії після нових заяв путіна

Після нових заяв путіна про «тупикову ситуацію» у переговорах між Україною та рф та вираз наміру продовжувати війну «ритмічно, спокійно, за планом», може здатися, що шансів домогтися миру шляхом переговорів більше не залишилося. Кореспондент RFI опитала українських експертів про ситуацію на фронтах, стан переговорного процесу, позицію Кремля та межах компромісу для України, а також про роль Заходу та посередництво Туреччини у військовій кризі.

«Вони впевнені у безкарності. Повинні бути визначені конкретні терміни для кожної держави ЄС, щоб реально відмовитись чи хоча б значно обмежити споживання російського газу, нафти. Тільки так російське керівництво дійде думки, що реальний мир шукати необхідно, що війна — катастрофа насамперед для них самих», – з такими словами звернувся 12 квітня президент України Володимир Зеленський до парламенту Литви, яка першою із країн ЄС відмовилася від російського газу.

У цей самий час на космодромі «Східний» диктатори росії та Білорусі оглядали споруди для ракет-носіїв «Ангара». Звертаючись до персоналу у російський День космонавтики, путін вже традиційно згадав Україну.

«Україну почали перетворювати на плацдарм антиросійський, почали вирощувати там паростки націоналізму і неонацизму, що були давно. Та зіткнення з цими силами було неминуче… Це є правильний крок. І те, що мети буде досягнуто, немає жодних сумнівів», – сказав він.

За півтора місяці війни, яка лише за офіційною статистикою забрала життя 176 дітей, головні питання в Україні залишаються незмінними: коли вдасться зупинити росію, покарати причетних до військових злочинів і чи взагалі варто з ними домовлятися?

Наступ на Донбасі та переговорний процес

В одному з недавніх інтерв’ю глава російського МЗС лавров заявив, що «не бачить причин, через які переговори України та росії не можуть продовжуватися», однак зазначив, що паузи у бойових діях не буде. Україна це усвідомлює, голова переговорної групи Давид Арахамія у коментарях ЗМІ також наголошує на важливості продовження переговорного процесу, але при цьому вкотре наголошує: «все залежить від ситуації на фронті».

Станом на 12 квітня російськими військами було здійснено ракетний удар по інфстрактурному об’єкту у Хмельницькій області, продовжуються бої у Харківській області, обстріли у Харкові, на Луганщині та Донеччині, бойові дії та обстріли також йдуть на Херсонщині та прилеглих до Миколаївщини та Дніпропетровщини районах. Російські війська продовжують штурм Маріуполя. Також напередодні з’явилася інформація щодо використання противником у місті хімічної зброї, яку як Україна, так і союзники на сьогоднішній момент перевіряють.

Але в цілому, аналітики сходяться на думці про те, що наступ на Донбасі і операція, анонсована там Росією, вже почалася, від її результату багато в чому залежатиме переговорний процес.

«Путін розпочав цю війну. Вона проводилася за схемою Афганістан-79, Чехословаччина-68. Але нічого із запланованого не вийшло, вийшла Україна-2022, тобто повне фіаско, особливо з огляду на втрати особового складу. Генерали пообіцяли путіну, що зможуть досягти бодай якихось результатів. Мінімум — адміністративні кордони Донецької та Луганської областей та також південь України», — так характеризує головні цілі наступу військовий експерт та директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь.

Майже місяць тому в інтерв’ю «Українській правді» глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що з точки зору України «потрібно або налаштуватися на війну до кінця, внаслідок якої українці безперечно перемагають, або має бути договір, який підписуватиметься на вигідних для України умовах». На думку міністра закордонних справ, у нинішніх умовах другий варіант був би більш реалістичним.

Однак, не можна не відзначити зміну риторики європейських політиків: раніше вони допускали вирішення ситуації виключно дипломатичним шляхом.

«Цю війну буде виграно на полі бою», — так глава європейської дипломатії Жозеп Боррель тепер позначив свою позицію і додав, що абсолютно всі країни ЄС підтримали збільшення постачання озброєнь Україні.

Навіть Угорщина та Болгарія зробили свій внесок у 1,5 мільярда євро, які Європейський Союз виділить Україні на озброєння.

На думку експерта Михайла Самуся, для перемоги України і щоб відбити наступ на Донбас, все ще потрібне важке озброєння. Ключовою у цьому питанні, за його словами, є допомога Великобританії та США.

«Літаки, системи протиповітряної оборони, протиракетної оборони, далекобійна потужна автоматизована сучасна артилерія, ракетні системи залпового вогню, протикорабельні ракети, які можуть знищити Чорноморський флот», — перераховує потреби української армії Самусь.

Хоча процес прийняття рішення щодо лендлізу в США вже розпочався, процедура займе деякий час: після Сенату документ має затвердити Палата представників, а потім  підписати президент. Крім того, як стверджує Михайло Самусь, адміністрація Байдена від цього не в захваті. Насамперед через ухвалену позицію скоротити участь США у збройних конфліктах.

«У американців свого роду афганський синдром. Вони бояться передавати Україні багато зброї, бо побоюються, що може повторитися ситуація, як в Афганістані, де вони втратили дуже багато техніки. Раптом Росія переможе. Тому і допомогу нам вони нарощували, бачачи, що ЗСУ воюють, а росіяни перемогти не можуть», — зазначає експерт.

Говорячи про мирну угоду, Михайло Самусь, як і більшість українських аналітиків, приходить до думки про те, що підписання договору можливе лише після того, як путін втратить владу. Тому поки що, на його думку, «ніякого Мінська, Будапешта не буде, тому що російський президент не бачить Україну серед існуючих держав».

Перспективи мирної угоди

Незважаючи на те, що дату наступного раунду переговорів України та росії у Стамбулі ще не визначено, сторони готові продовжувати діалог. Про це Alarabiya news повідомили турецькі джерела, близькі до переговорів. Проте, вони зазначають, що події, що відбулися у Бучі, призупинили переговори, а «питання Донбасу, Криму та гарантій безпеки все ще залишаються проблемними». За словами представників української делегації, незважаючи на заяви президента рф від того, що переговори зайшли в глухий кут, процес триває, зустрічі проходять онлайн у робочих підгрупах.

Територіальна цілісність та суверенітет, а також повернення Криму та Донбасу – основні вимоги України, про що неодноразово говорив президент Зеленський, що також закріплено законодавчо та на переговорах обговорюватися не може. Для росії це, навпаки, основні вимоги, ціль війни, яку вона розв’язала.

Щодо нейтрального статусу України, то погодитись на нього вона може, лише отримавши «залізобетонні гарантії безпеки» від країн, які зможуть у разі повторного вторгнення росії захистити Україну військовим шляхом, тобто, наприклад, запровадивши війська. Однак це рішення має ухвалюватися гарантами всередині держав. 

У найближчій перспективі жодні документи підписані бути не можуть, оскільки до реальних переговорів росія поки що не готова і чекає, яким буде військовий результат. Ставка робиться на те, що санкції та складне економічне становище змусять росію проміняти їхнє зняття на зобов’язання, що стосуються війни.

«Найближчими тижнями буде домінувати не переговорний процес з якимось реальним підписанням документів, а все-таки військові дії, за результатами яких у росії з’явиться реальна переговорна позиція, і тоді можна буде говорити про реальні перемовини, які можуть закінчитися не так договором або угодою, як фіксацією статусу кво», — вважає політолог Олеся Яхно.

На її думку, зараз точиться боротьба саме за цей варіант вирішення ситуації, оскільки Україна не здасть своїх територій, не матиме жодних зобов’язань, а росія продовжуватиме перебувати під санкціями. Тобто переговори, які проводилися у Стамбулі, з боку України були спрямовані на вирішення проблем гуманітарного характеру та припинення масштабних військових дій. Однак це не скасовує того, що росія своїх агресивних планів не залишить і не припинить мислити військовою логікою.

Посередництво чи прямі переговори

Президент України Володимир Зеленський у виступах та інтерв’ю неодноразово заявляв, що прямі переговори з президентом рф потрібні. У нещодавній розмові з німецьким виданням Bild він також зазначив, що «Україна не має іншого виходу, оскільки тільки Путін вирішує, коли ця війна закінчиться». Цікаво, що 74% українців таку ініціативу підтримують. Більшість із них проживає на сході чи півдні України.

Всеукраїнський референдум та компроміси з РФ

Незважаючи на те, що про підписання будь-якої угоди між Україною та росією на даному етапі не йдеться, аналітики та експерти вже замислюються над тим, в якій формі вона гіпотетично може бути укладена.

Якщо йдеться про міжнародний договір, він обов’язково має бути ратифікований парламентом, а також затверджений народом на референдумі. Принаймні законодавство України вимагає ратифікації міжнародних договорів щодо певної процедури. Тому не можна сказати, що проведення всеукраїнського референдуму після підписання угоди є ініціативою Володимира Зеленського чи Офісу президента, це радше зобов’язання, яке бере на себе влада перед народом.

За словами експертка з виборчого законодавства та голови правління Громадянської мережі «Опора» Ольги Айвазовської, «міжнародна постконфліктна, післявоєнна практика передбачає винесення на референдум позицій мирних угод та угод у цілому».

Проте, треба враховувати, що його проведення можливе лише після завершення режиму воєнного стану, тобто після того, як росія виведе з України регулярні війська.

«Громадяни можуть висловитись проти. Тоді сторона-підпис з боку держави зобов’язана не виконувати положення цієї угоди. Як це, наприклад, було в Колумбії, коли мирний договір провалився на референдумі», – додає експертка.

Наприкінці березня соціологічна група «Рейтинг» провела опитування, згідно з яким 89% українців вважають за неприпустиме підписання перемир’я з рф до виведення з території України російських регулярних військ. Водночас, 93% опитаних вірять, що відбити агресію росії українським збройним силам країни вдасться. Тому як під час проведення референдуму, так і підписання угоди важливо враховувати, що, згідно зі статтею 5 Конституції України, «єдиним джерелом влади в державі є народ». І впродовж принаймні останніх восьми років він неодноразово це доводив.

Свої побажання та побоювання, свої найщиріші вітання та обурення Ви можете надсилати безпосередньо до Столиці Світу на [email protected]. Ми раді допомогти всім, хто радий допомогти нам. Щира подяка, пані та панове!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *