Сьогодні, 20 квітня, у день 400-ліття упокоєння благовірного гетьмана Петра Сагайдачного у соборі Святої Софії Митрополит Епіфаній звершив молебень. Також предстоятель Православної Церкви України благословив копію гетьманського меча і освятив прапори ВМС України.
Гетьман Конашевич-Сагайдачний був канонізований 25 травня 2011 року архієрейським собором Української автокефальної православної церкви, що увійшла до складу Православної церкви України під час об’єднавчого собору в грудні 2018 року. Церковне прославлення святого на місцевому рівні вперше відбулося 17 липня 2011 року в місті Самбір Львівської області.
ПЦУ встановила 20 квітня днем пам’яті святого Петра (Конашевича-Сагайдачного) для загальноцерковного шанування. А нині прославлення гетьмана Петра Сагайдачного на загальноцерковному рівні відбулося вперше.
Сьогодні гетьмана Петра Сагайдачного проголосили покровителем українського війська, також було освячено репліку його легендарного меча.
Як повідомили у Міністерстві культури та інформаційної політики, копія меча Сагайдачного, виготовлена у 2018 році, знаходилась на затопленому кораблі «Гетьман Сагайдачний». Щоб корабель не дістався ворогу, його вивели з ладу у перші дні російсько-української війни. Копію меча допомогли віднайти віце-адмірал ВМС ЗСУ Сергій Гайдук та капітан І рангу, заступник командувача ВМС ЗСУ Андрій Урсол. Так врятований меч прибув до Софійського собору.
«Сьогодні день святого гетьмана Петра Сагайдачного. Він випускник Острозької академії. Він ледь не спалив москву. Він посприяв відновленню митрополії в Києві (поставив свого однокурсника Йова Борецького митрополитом Київським). Він зробив модним на січі бути православними. Він заклав початки української державної ідентичності. Він переміг (разом з зятем князя Олександра Острозького гетьманом Яном Ходкевичем) турків в битві під Хотином. І насправді він Конашевич, а Сагайдачний це його псевдо, яким його нарекли козаки на січі», — написав історик та краєзнавець Микола Бендюк.
Довідково
Близько 1570 року в селі Кульчиці на Самбірщині в сім’ї шляхтича, народився Петро Конашевич, син-одинак, який успадкував сімейний герб і світлий розум. Він рано лишився сиротою.
З 1592 по 1598 роки навчався в Острозькій школі на Волині, що в той час переживала період розквіту і де працювали прекрасно підготовлені викладачі. Протягом 1594–1600 років ректором, а також викладачем грецької мови був Кирило Лукаріс, потім Александрійський та Константинопольський патріарх.
Славу полководця Сагайдачний здобув у московському (1617–1618 рр.) і турецькому (1621-го) походах.
У 1618 році поляки звернулися до Сагайдачного з проханням допомогти королю Владиславу, котрий вирушив під Москву. З 20 000 козаків Сагайдачний здобув Ливни і Єльци, розбив московські ополчення Пожарського й Волконського, дорогою зруйнував усі московські фортеці; визволив з полону королевича Владислава. 14 жовтня 1618 р. гетьман прийняв капітуляцію московського царя.