Активні дослідження єдиного природного супутника Землі не ведуться вже кілька років. У вересні 2013 року було запущено американський зонд LADEE для дослідження умов над поверхнею Місяця, а в грудні того ж року – китайська місія «Чан’е-3» (chang’e 3). Активну роботу маленький луноход і посадкова платформа припинили в перші місяці 2014 року. З тих пір дослідні станції до Місяця ніхто не запускав.
У найближчі роки ситуація з вивченням Місяця повинна змінитися, а в 2020-і роки і основна пілотована діяльність, ймовірно, зміститься у окололунное простір. Нижче наведено список планованих місій з дослідження Місяця на найближчу перспективу. В нього не включені проекти ініціативи Google Lunar XPRIZE.
1. Листопад 2017 року (варто очікувати: листопад-грудень 2017 року).
«Чан’е-5» – наступна місія в китайській програмі досліджень Місяця. Її метою буде доставка на Землю зразка реголіту масою близько 2 кг, тобто в 10 разів більше, ніж доставляли радянські автоматичні станції. Домогтися такого результату передбачається за рахунок більш складної схеми польоту. Як і кораблі американських пілотованих місій за програмою «Аполлон», «Чан’е-5» буде складатися з двох апаратів: орбітального і садивного. Невелика ракета з відібраним зразком грунту не повинна безпосередньо досягти Землі. Вона вийде на орбіту Місяця і зістикується з орбітальним блоком, який і доставить спусковий апарат з реголитом до Землі.
2. 1 квартал 2018 року варто очікувати: 2018 рік).
Індійська місія «Чандраян-2» буде складатися з орбітального модуля і посадкової платформи з невеликим місяцеходом. Ніяких проривних відкриттів від неї не очікується. Індійське космічне агентство не ставить перед собою надамбіційні наукові цілі, воліючи послідовно відпрацьовувати необхідні технології.
3. Кінець 2018 року варто очікувати: кінець 2018 року).
«Чан’е-4» – це дублер місії «Чан’е-3», запущеної в грудні 2013 року, складалася з посадочного апарату і маленького місяцеходу. Відмінною особливістю нової місії стане перша в історії посадка на зворотному боці Місяця.
4. 3-4 квартал 2019 року (варто очікувати: 3 квартал 2019 року).
EM-1 (Exploration Mission 1) – перенесений з 2018 року перший політ корабля «Оріон» навколо Місяця. Нова надважка ракета SLS виведе корабель на високу орбіту Землі, апогей якої перевищить радіус орбіти Місяця і дозволить облетіти природний супутник без виходу на його орбіту. Політ триватиме близько 20 діб. Він буде проходити в безпілотному режимі, оскільки форсування робіт для перетворення експедиції в пілотовану НАСА нещодавно оголосило недоцільним.
Разом з «Оріоном» ракета SLS доставить до Місяця кілька науково-дослідних мікросупутників, причому перед деякими з них коштують досить цікаві завдання. Наприклад, LunaH-Map займеться картуванням відкладень льоду на південному полюсі Місяця у високому дозволі, включаючи кратер Шеклтона, який вважається перспективним місцем для майбутньої бази. Lunar Flashlight зі схожими завданнями повинен буде вибрати місце, багате відкладеннями льоду, для подальшої відправки туди садивного дослідницького апарату. Lunar IceCube спробує визначити форму знаходження льоду в грунті, добові зміни в відкладах льоду і вивчити склад місячного грунту в цілому.
5. Листопад 2019 року (варто очікувати: на початку 2020-х років).
«Луна-Глоб» або «Місяць-25» – проект Роскосмосу з більш ніж десятирічною історією переносів. Він являє собою невелику посадкову станцію, яка повинна буде вивчити склад грунту в районі південного полюса Місяця. Докладно про місії можна прочитати тут.
6. Не раніше кінця 2018 року варто очікувати: 2020-2022 рік).
В кінці травня 2017 року компанія SpaceX оголосила про намір виконати туристичний обліт Місяця на кораблі Dragon 2 і наявності двох потенційних клієнтів. У червні президент SpaceX Гвен Шотвелл зазначила, що кількість потенційних туристів, зацікавлених у такому польоті, виявилося досить великим, і дозволить перетворити місії навколо Місяця в прибутковий бізнес. Однак для SpaceX основним пріоритетом є виконання зобов’язань перед НАСА. Всі ресурси компанії зараз спрямовані на те, щоб почати регулярні доставки астронавтів на МКС в 2018 і 2019 роках. Тому найближчим часом не варто очікувати початку підготовки до місячних місій.
7. 2021-2023 рік (варто очікувати: 2023 рік).
Exploration Mission 2, другий політ корабля «Оріон» до Місяця, відбудеться через чотири роки після першого. За цей час ракета SLS отримає нову верхню сходинку, а «Оріон» – систему життєзабезпечення та інші зміни, які дозволять астронавтів НАСА здійснити перше з 1972 року подорож до Місяця (якщо, звичайно, капітаном корабля SpaceX Dragon в туристичному рейсі до Місяця не буде представник НАСА).
8. 2023 рік (варто очікувати: 2023-2024 рік).
У тому ж році одночасно із EM-2 на орбіту Місяця буде доставлений рухово-енергетичний модуль, який покладе початок будівництва навколомісячній станції Deep Space Gateway. З 2024 року польоти до неї будуть відбуватися щорічно.
DSG, на відміну від Міжнародної космічної станції, є американським національним проектом. НАСА запрошує інші космічні агентства до співпраці, але не в якості повноправних партнерів. Можливість доставити свій модуль на навколомісячну станцію, ймовірно, отримає Європа в обмін на виробництво службових модулів кораблів «Оріон». Зацікавленість у такій взаємодії висловила і Японія, яка також вивчає можливість створення садивного пілотованого апарату. Якщо розробка буде схвалена, японські астронавти будуть добиратися до американської станції на орбіті Місяця на кораблі «Оріон», після чого зможуть пересісти на власний злітно-посадковий модуль і виконати посадку на поверхні супутника Землі. В аналогічному проекті може бути зацікавлена і ЄКА, яке, на відміну від НАСА, вважає наступною метою пілотованої космонавтики не Марс, а Місяць.
Роскосмос також зацікавлений у співпраці з НАСА на орбіті Місяця, але він бачить майбутню навколомісячну станцію як пряме продовження МКС з повноправним партнерством учасників.
З 2000 року НАСА набрало вражаючий досвід скасування довгострокових програм. У 2011 році була закрита програму повернення на Місяць і створення місячної бази «Сузір’я» (Constellation), на яку було витрачено 7 років, а в цьому році NASA відмовилося від прийшов їй на зміну «Гнучкого шляху» (Flexible Path). В рамках програми Барака Обами передбачалося доставити астероїд на орбіту Місяця у 2025 році і здійснити політ до нього в 2026, а в середині 2030-х здійснити експедицію на Марс.
Тим не менш, в ідеї навколомісячній станції є шанси не поповнити цю сумну статистику. По-перше, це просто самий очевидний наступний проект на зміну МКС, який для НАСА і сил, і коштів. По-друге, ракета і корабель для реалізації цього плану вже майже готові. Їх треба чимось зайняти, а нікуди крім окололунного простору «Оріон» літати не може. По-третє, хоча політ на Марс залишається основною метою НАСА вже довгий час, реально в цьому напрямку не було зроблено нічого. Якщо наступний президент США вимагатиме форсувати марсіанські плани і відмовитися від проміжної роботи на орбіті Місяця, НАСА доведеться пояснювати, чому дата нібито давно запланованої та тренованої експедиції спливає до кінця 2040-х років.