ГМО — напевно, це слово з трьох букв не бачив і не чув тільки той, хто не читає до обіду радянських газет». Інші ж більш-менш представляють слова, які ховаються за цією абревіатурою. Ставлення людства до генетично модифікованих організмів неоднозначне. Противники ГМО кажуть, що вони створюються для збільшення прибутку компаній. Захисники — що ГМО допоможуть нам виробляти більше продовольства на менших площах. Що кажуть біологи, розповідає науково-популярний сайт «Біомолекула».
Поки вони можуть однозначно сказати наступне: ГМО не небезпечні для здоров’я, їх можна вживати в їжу, і вони здатні підвищувати врожайність. Такі результати останнього масштабного дослідження кількох академій США, результатами якого ми хочемо поділитися з вами.
Існує два підходи для отримання нової сільськогосподарської продукції — традиційне розведення (селекція) і одержання нових сортів/порід за допомогою генної інженерії. У першому випадку різні сорту рослин або породи тварин просто схрещують — для того щоб отримати і відібрати організм з потрібними властивостями. Людство займається цим вже тисячі років. У другому випадку тим же цілям служить інша стратегія: «оригінал» навмисно змінюють за допомогою генно-інженерних методів, в результаті чого отримують трансгенний організм [1, 2, 3].
Тварини і рослини, отримані таким способом, у багатьох людей викликають безпричинний страх. Проте вчені стверджують: боятися нічого! Принаймні, так кажуть дослідники з Академій США, яким немає підстав не довіряти. Академії — це потужне професійне співтовариство США, що об’єднує Національну академію наук, Національну інженерну академію і Національну медичну академію.
Академічний комітет провів масштабне дослідження, в рамках якого аналізувалися наукові дані за останні 20 років [4, 5]. Для того щоб оцінити ймовірні вигоди та ризики, пов’язані трансгенними сільськогосподарськими рослинами, дослідники ретельно вивчили майже 900 наукових публікацій. В основному в них говорилося про розробці, використанні та ефекти генетично модифікованих кукурудзи, сої і бавовни. Так багато публікацій присвячено саме цим рослинам тому, що зараз вони складають більшу частину комерційних ГМ-культур.
Який же результат? В першу чергу, вчені відкрито визнають: на даний момент досить важко виявити тонкі або відстрочені наслідки впливу ГМ-організмів на здоров’я людини і навколишнє середовище. Однак різниці у ризиків для здоров’я людини між комерційно доступними ГМ-культурами і тими рослинами, які розводяться традиційним способом, виявлено не було. Досліди на тваринах та вивчення хімічного складу трансгенних продуктів не виявили відмінностей між «ГМОшками» та їх немодифікованими побратимами.
У сфері безпеки харчових продуктів існує таке поняття, як принцип еквівалентності. Воно припускає, що надійність нового продукту харчування, особливо генетично модифікованого, можна оцінити шляхом його порівняння з аналогічною традиційною їжею, яка вважається однозначно безпечною. Всі отримані з ГМО дані порівнюють з такими ж показниками у немодифікованих культур. Якщо різниця знаходиться в межах норми, то продукція безпечна. Така оцінка існуючих генетично модифікованих культур показала, що за всіма характеристиками вони еквівалентні «натуральним» родичам, а отже, їх слід вважати безпечними [6].
Раніше існували побоювання, що вживання в їжу генно-модифікованих продуктів може призводити до підвищення захворюваності на рак і ожиріння, а також до порушень роботи шлунково-кишкового тракту і нирок. Для вивчення такої залежності довгострокові і контрольовані дослідження проводити досить складно. Тому для аналізу небезпеки трансгенної їжі для людини комітет зробив наступне: порівняв захворюваність в США і Канаді з захворюваністю тими ж недугами в країнах Центральної Європи і Великобританії.
Вся справа в тому, що жителі США і Канади почали вживати в їжу ГМО ще в 1990-х, тоді як у Центральній Європі і Великобританії ГМ-продукти досі широко не поширені. Тому видається логічним, що якщо трансгенна їжа небезпечна для людини, то показники здоров’я американців і канадців щодо європейців за останні 20 років різко погіршилися. Однак порівняння рівнів захворюваності між першими та другими не виявило відмінностей у зміні здоров’я людей після виведення ГМ-продуктів на ринок в 1990-х роках.
Вчені вважають, що ГМ-рослини можуть бути навіть безпечніше і корисніше звичайних. Вже є деякі дані про те, що трансгенні рослини, стійкі до шкідливих комах, зменшують ймовірність отруєння людини інсектицидами. Крім того, в розробці знаходиться ряд ГМ-культур, призначених для безпосереднього поліпшення здоров’я. В першу чергу це рис з підвищеним вмістом бета-каротину [1]. У жителів країн, що розвиваються, він повинен запобігати наслідки дефіциту вітаміну А — сліпоту, а у важких випадках і смертельний результат.
Не знайшли дослідники і переконливих ознак екологічних проблем, пов’язаних з культивуванням генетично модифікованих зернових. Багато противники ГМО боялися такого явища, як потік генів, тобто процесу передачі генетичного матеріалу ГМ-рослини дикого родинному увазі. Теоретично це може вести до генетичного забруднення, в результаті якого виникає ризик повного зникнення деяких видів. Так, дійсно, члени комітету не заперечують, що потік генів існує. Однак фактично використання стійких до комах і гербіцидів рослин не зменшило загального біологічного різноманіття на фермах, де розводили ГМО. Більш того, іноді наявність подібних культур призводило до збільшення різноманітності комах!
Також хочеться відзначити, що до останнього часу жодна з широко поширених ГМ-культур не призначалася для безпосереднього підвищення врожайності. Але скоро це прикре упущення можна буде виправити — вчені вже працюють над цим. Наприклад, групі дослідників з Великобританії вдалося отримати генетично модифіковану пшеницю з підвищеною ефективністю фотосинтезу [7]. В результаті такої модифікації рослини, що вирощуються в теплицях, збільшують врожайність на 15-20%.
Якщо культури зможуть зберегти подібні показники приросту врожайності і в польових умовах, це буде вражаючим результатом. Адже отримання більшої кількості пшениці з одного і того ж ділянки землі буде мати не тільки економічні, але і екологічні переваги. Наприклад, з’явиться можливість використовувати вивільнені від сільськогосподарських культур території для збереження і відновлення дикої природи.
Можна використовувати ГМО і для менш високих, але теж корисних цілей. Всі ми знаємо про смак томатів з супермаркету — точніше, про його відсутність. Недавні дослідження показали, що в ході традиційної селекції помідори втратили гени, що відповідають за їх смак. Повернути втрачене можна, але як раз таки з допомогою методів генної інженерії [8]. Ось такий виходить парадокс: ароматні і смачні ГМ-помідори можуть виявитися більш «натуральними», ніж їх традиційно виведені побратими.