Іван Сірко – український полководець, який не програв жодної битви

Маловідомий факт: на світі є лише два полководці, які не програли жодної битви, всі походи закінчили успішно, захопили всі міста, які брали в осаду – і один з них українець.

Історія прославляє Олександра Македонського, як великого полководця, саме за те, що він не програв битву жодного разу. Але замовчує про те, що Іван Сірко – відомий український кошовий козацький отаман був теж прекрасним полководцем, який став одним з цих двох унікальних переможців. Він теж не мав в своїх походах жодної поразки.

Іван Сірко – український козак, якого обирали на посаду кошового отамана рекордну кількість разів.

Він провів 55 походів проти Османської імперії, крім того 65 великих битв і 179 зіткнень з різними ворогами України. У кожному з цих боїв він отримав безкомпромісну перемогу.

Іван Сірко мав феноменальний полководницький талант, який дав йому можливість на чолі з козацьким військом захопити такі великі на той час міста, як Очаків, Ізмаїл, Кілія, Бендери, Арабат, Перекоп, Ясси, Кафу, Бахчисарай і Трапезунд.

У 1646 році відбулася велика битва за іспанську фортецю Дюнкерк. 2,5-тисячний загін козаків, запрошений французами, на чолі з Богданом Хмельницьким і Іваном Сірком за одну ніч захопив неприступний форпост. Французька армія на чолі з принцом Конде цілих п’ять років не змогла взяти цей стратегічний «ключ від Ла-Маншу» – козаки взяли!

Це була перша велика перемога Івана Сірка, і вдячні французи на честь цієї події встановили пам’ятник козакам на березі Ла-Маншу.

Після повернення із Франції в 1647 році Іван Сірко активний учасник Визвольної війни українського народу проти Польщі (1648-1654) під керівництвом Богдана Хмельницького. У 1653 року Сірко відзначився в битві з поляками під Жванцем (територія сучасної Хмельницької області), після якої відбив полонених українців у … татар, коли ті спробували доставити невільників до Криму.

У 1654 році Іван Сірко виступив проти підписання Переяславської угоди, і як більшість запорожців, відмовився від присяги московському царю Олексію Михайловичу та разом з Богуном і Йосипом Глухим став в опозицію до Хмельницького, склав свої повноваження перед гетьманом і відбув до Запорізької (Чартомлицьку) Січ рядовим козаком, щоб охороняти від татар південні кордони України. Саме там, козаки і обирали Івана Сірка своїм беззмінним кошовим отаманом, під командуванням якого здійснили ряд дуже гучних перемог над татарами.

А вже на початку 1670-х років великий український полководець з 2 тисячами козаків розбив ущент десятитисячний татарську орду. Далі була знаменита битва, що отримала назву «Чертомлікская Січ» – під керівництвом Івана Сірка козаки розбили тисячний армію татар. Після цього важкого нічного бою тільки 3000 ворожих солдатів змогли врятуватися. Втрати козаків не перевищили 50 осіб – це вражаюча перемога з мінімальними втратами, що говорить про бойовій майстерності козаків.

Кажуть, що відомий лист Мухаммеда IV до запорожців, і їх знаменита відповідь йому, були пов’язані саме з цією перемогою. А вже в наступному році Сірко з двадцятитисячної козацької армією здійснив свій славний похід до Криму. Він став першим козацьким отаманом, якому вдалося захопити столицю Кримського ханства – Бахчисарай.

Козаки дуже поважала Сірка і вважали справжнім ясновидцем, який завжди знав, як перемогти ворога і впевнено вів своє військо вперед, та ще й з мінімальними втратами. Після смерті славного полководця поховали у Чортомлицької Січі (нині це село Капулівка на Дніпропетровщині).

Цікаве про Івана Сірка.

1. Івана Сірка вважали характерником. Простіше кажучи, людиною, що володіє надприродними здібностями. Запорожці говорили, що рівного Сірку в цілому світі не було. Розповідали, що, коли він підставляв руку під удар шаблі, на ній залишався лише синій слід. Сірко вмів наводити на ворогів сон, часто при цьому обертаючись білим хортом.

2. Згідно з легендою, після смерті Івана Сірка запорожці продовжували йти в бій, простягнувши вперед відокремлену від тіла Сірко руку. Це, нібито, надавало їм сили, та мощі.

3. Могила Івана Сірка була перенесена в інше місце через багато років після його смерті, оскільки там вона була під загрозою затоплення. Однак, коли останки були ексгумовані, виявилося, що в могилі були дві руки. У зв’язку з цим, спливло два можливих варіанти розвитку подій: або легенда виявилася не правдивої, або, відома всім могила Івана Сірка, насправді є не його останнім притулком.

4. Під час ексгумації тіла череп Івана Сірка було віддано до Москви майстру, що спеціалізується на складанні посмертних масок. Назад череп було повернуто лише в 1990 році. Проте, на місце поховання Сірка він так і не потрапив, оскільки був поміщений в сейф начальника місцевого відділу культури, де пролежав протягом семи років. Потім череп було передано до Дніпропетровського історичного музею. І тільки в 2000 році, після численних звернень істориків, було прийнято рішення про дозахоронення черепа отамана Івана Сірка разом з іншими останками в кургані Баба-могила, що знаходиться в Нікопольському районі поблизу селища Капулівка.

5. Під час перебування в Києві в 1966 році Шарль де Голль несподівано звернувся до керівників республіки з проханням побувати на могилі Івана Сірка, національного героя Франції. Шарль де Голль, тоді, зупинив машину в кілометрі від могили Івана Сірка та йшов разом з дружиною велично і урочисто, щоб покласти квіти до могили героя України і Франції. А навколо завмер місцевий партаппарат, дивуючись, чого це занесло в їх пенати таких високих гостей.

 Поважайте своїх героїв, українці! Героїв української історії!

Як  говорили запорізькі козаки:

«Козак поляже, але слава козацька не вмре, не поляже. Слава буде жити до кінця віку людей! »

Свої побажання та побоювання, свої найщиріші вітання та обурення Ви можете надсилати безпосередньо до Столиці Світу на [email protected]. Ми раді допомогти всім, хто радий допомогти нам. Щира подяка, пані та панове!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *